Дошка оголошень


В Україні стартував проект
"Долаємо прірву"
Харків у проекті.

Педагогічний досвід


Ped_opit_1

Фрагмент уроку в 10 кл. Використання технології критичного мислення «Тиха дискусія»

 

 

«Використання технологій критичного мислення на уроках правознавства»

    Матеріали педагогічного

досвіду роботи

Пилипчатіної

Людмили Миколаївни

 

Провідна наукова ідея:

систематичне використання технологій критичного мислення на різних етапах уроку, використання графічних організаторів, тестових завдань з правознавства, складених з урахуванням вимог таксономії Блума, що сприятиме отриманню учнями міцних знань, практичних навичок їх застосування, формуванню вміння працювати з різними джерелами інформації, аргументовано відстоювати свою позицію та приймати виважені рішення.

Актуальність досвіду обумовлена необхідністю внесення змін у навчально-виховний процес шляхом демократизації школи, встановленням рівноправних партнерських стосунків між учителем і учнем, необхідністю організації в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається, орієнтацією навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації особистісно-зорієнтованого підходу до організації педагогічного процесу. На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти.

 

У зв’язку із цим виникла потреба використання методів критичного мислення в практиці сучасного уроку.

Саме тому метою досвіду є:

— створення умов для оволодіння певними прийомами ефективного опрацювання інформації;

— формування навичок оперування різними доводами, прикладами;

— відпрацювання вмінь формулювати самостійні судження, спрямовані на відмову від стереотипів;

— навчання самокорекції та само оцінюванню.

 

Для реалізації мети були поставлені завдання:

  • аналіз наукової і методичної літератури з проблематики досвіду;
  • створення навчального посібника з курсу за вибором «Основи критичного мислення» для учнів старшої школи;
  • апробація посібника у 10-11-х класах школи;
  • створення системи тестових завдань з правознавства з урахуванням принципів таксономії Блума;
  • створення навчального посібника «Правознавство в таблицях і схемах»;­­
  • проведення навчальних семінарів для вчителів з методики використання технологій критичного мислення на уроках.

 

Наукова основа досвіду:

 

В основу технології розвитку критичного мислення покладені ідеї і положення теорії Жана Піаже про етапи розумового розвитку дитини; Льва Семеновича Виготського про зону найближчого розвитку та про нерозривний зв’язок навчання та загального розвитку дитини; Карла Поппера про основи формування та розвитку критичного мислення. Незаперечною заслугою активних розробників технологій критичного мислення, зокрема, Куртіса Мередіта, Чарльза Темпла і Джіні Стілл, є те, що вони змогли «перекласти» положення даних теорій на мову практики, причому довели свою роботу до рівня педагогічної технології, виділивши етапи, методичні прийоми і критерії оцінки результату. Саме тому їх розробками може користуватися величезна кількість педагогів, досягаючи ефективних результатів у роботі.

Чарльз Темпл, Джіні Стіл, Куртіс Мередіт розробили структуру технології розвитку критичного мислення, що складається з трьох стадій: виклику, осмислення змісту ірефлексії, а також методичні прийоми (переплутані логічні ланцюжки, маркування сприйняття тексту з використанням значків «V», «+ »,« — »,«? », заповнення кластерів, таблиць). Слідом за американськими колегами російські педагоги і дослідники С.І.Заір-Бек та І. В. Муштавінска представили освітню технологію розвитку критичного мислення у вигляді наступних етапів: 1) виклик, 2) осмислення змісту, 3) рефлексія.

Під критичним мисленням американські автори розуміють прояв дитячої допитливості, вироблення власної точки зору з певного питання, здатність відстоювати її логічними доводами, використання дослідницьких методів. Про необхідність навчання критичного мислення говорили і вітчизняні педагоги: П.П. Блонський, А.С. Байрамов, А.І. Ліпкіна, Л.А. Рибак, В.М. Синельников, С.І. Векслер, О.І.Пометун.

 

Новизна досвіду полягає в тому, що я брала участь у міжнародному проекті «Навчання критичному мисленню учнів загальноосвітніх шкіл», який об’єднав педагогів України, Азербайджану та Киргизстану у прагненні створити підручник нового типу, який мав би навчити учнів практичним навичкам застосування технологій критичного мислення. У 2009 році з’явився пілотний проект посібника «Основи критичного мислення», який проходив апробацію в Україні та Азербайджані і отримав високі оцінки вчителів, учнів, батьків. У 2010 році у співавторстві з О.І.Пометун, І.М.Сущенко, І.М.Барановою було створено програму і навчальний посібник курсу за вибором «Основи критичного мислення», який отримав гриф МОНУ і сьогодні успішно впроваджується у школах України. Цей посібник став першим у світі, написаним для учнів, а саме це було найважливішим завданням міжнародного проекту. Сама структура посібника інноваційна: кожна тема вміщує очікувані результати, коротку мотиваційну вправу, завдання на первинний досвід, науковий коментар, поради, інструкції по застосуванню певної технології критичного мислення, вправи на відпрацювання навичок і таблицю інтерактивного оцінювання результатів уроку. Цікавими для учнів є також рубрики: «Це весело», «Це серйозно».

До виходу у світ цього посібника всі книги з технологій критичного мислення були адресовані переважно вчителям, викладачам вищих навчальних закладів, студентам. Побачивши інтерес до практичного оволодіння навичками критичного мислення з боку не тільки учнів, а й студентів та батьків, наш авторський колектив написав також книгу «Критичне мислення для всіх. Самовчитель», який дозволяє за 20 уроків самостійно оволодіти навичками критичного мислення будь-кому і успішно застосовувати їх у своєму житті. Книга вчить працювати з інформацією, мистецтву задавати питання, умінню вдумливо читати, аналізувати, оцінювати, робити виважені життєві кроки.

 

Як учитель правознавства, я побачила можливості використання технологій критичного мислення на уроках ще задовго до створення посібника курсу за вибором «Основи критичного мислення». З 2002 року разом з командою БО «Вчителі за демократію та партнерство» я брала участь у навчанні вчителів, які почали викладання курсу за вибором для 8 класу «Практичне право». Автори підручника «Правознавство (практичний курс), 9 кл.» О.І.Пометун і Т.В.Ремех запросили мене до роботи над методичним посібником для вчителів. Книга вийшла у 2009 році, і одним із завдань, яке було поставлено перед авторами, стало використання інтерактивних технологій та технологій критичного мислення на уроках кусу правознавства 9 класу. Роботу за цим напрямком я продовжувала і надалі.

Навчити школяра критичному читання — це найважливіша складова формування і розвитку компетентного учня.

Перелік друкованих матеріалів, які ми використовуємо на уроках правознавства, достатньо великий. Це підручники, словники, енциклопедії, газетні й журнальні публікації, документи (закони, звіти, статистичні дані), літературні твори, спогади, політичні виступи тощо. Усі друковані матеріали мають певні особливості, що визначають, як треба з ними працювати, як їх аналізувати та використовувати.

Тому своїм завданням вважаю дати учням певні інструменти для роботи з текстами: навчити виділяти опорні слова, картографувати текст, складати карту поняття, використовувати різноманітні графічні організатори, кластери, порівняльні таблиці, «Бортовий журнал», «Т-таблицю», «Щоденник подвійних записів» тощо. Досить цікавою для дітей є метод «Запитайте у автора», «Залиште за мною останнє слово».
У класі, де учні навчаються критичному читанню, розвивається їхня соціально-критична грамотність, формуються вміння роздумувати, міркувати над прочитаним, висловлювати власні судження.

Дуже важливо навчити учнів самостійно, швидко й ефективно здобувати необхідну інформацію з друкованого джерела. Особливої уваги варті також методи роботи з питаннями як інструментами формування знань. «Тонкі» і «товсті» запитання, які діти складають до тексту підручника, дозволяють швидко і цікаво обговорити тему, яка вивчається на уроці. Складання системи запитань за таксономією Блума мотивують учнів вдумливо прочитати текст підручника й ефективно опрацювати його, задавши одне одному питання: на знання, на розуміння, на застосування, на аналіз, на синтез і на оцінку. Результатом такої роботи є усвідомлення змісту навчального матеріалу, включення до продуктивної роботи всіх учнів класу. Уточнюючі запитання, які діти використовують під час опрацювання тексту, є цікавим інструментом ланцюжкової дискусії. Узагалі, в арсеналі технологій критичного мислення є багато видів дискусій, які оживляють уроки, поглиблюють знання дітей, сприяють їх зацікавленості предметом. Найбільший інтерес учнів я спостерігала при проведенні «Тихої дискусії», структурованої дискусії, а також при обговоренні проблемного питання методом «Займи позицію» і «Шкала цінностей». Звичайно, щоб навчальна дискусія була змістовною і цікавою, потрібно вчити дітей аргументації, контраргументації, спростуванню. Вважаю за потрібне також відпрацьовувати уміння дітей складати переконливу промову чи писати есе на правову тематику. Ці навички будуть дуже корисними учням у подальшому навчанні й професійній діяльності.

Не менш важливими практичними навичками є також уміння перевірити свої знання, оцінити їх, визначити для себе напрямок подальших зусиль в оволодінні знаннями з предмета. Саме це, а також надзвичайна актуальність тестів як специфічного методу навчання і контролю знань, надихнули мене на створення навчальних посібників з правознавства «Тест- контроль. Правознавство 9, 10 класи: Зошити для поточного та тематичного оцінювання». При створенні тестів враховувалися вимоги державної програми, а також метод побудови запитань за таксономією Блума. На своїх уроках я застосовую завдання у тестовій формі на різних етапах уроку.

На комбінованих уроках використовую тести для перевірки знань навчального матеріалу з попередньо вивченої теми. Це сприяє фронтальній перевірці навчальних досягнень учнів й економить час на вивчення нового матеріалу.

використовую тестові завдання на етапі узагальнення й систематизації нових знань. Такі уроки сприяють засвоєнню щойно вивчених термінів, понять, яскраво демонструють ступінь засвоєння навчального матеріалу й можуть проводитися як у вигляді письмової роботи, так і усного тестування.

І, звичайно, використовую тести під час тематичного оцінювання.

Захоплення графічними організаторами, а також розуміння важливості структурувати інформацію для зручності її використання стали для мене стимулом для створення навчального посібника «Правознавство у схемах і таблицях», який вийшов з друку у 2013р. За допомогою таблиць можна швидко повторити тему, підготуватися до уроку, запам’ятати найбільш важливу інформацію, зробити її більш наочною. Мої учні та випускники   використовують таблиці при підготовці до олімпіад, турнірів.

 

 

Умови ефективного функціонування.

Упродовж 2010-2014 років матеріали досвіду обговорювалися на засіданнях методичних об’єднань учителів історії та правознавства Комінтернівського району, було проведено семінари з методики використання технологій критичного мислення для вчителів Дзержинського, Фрунзенського, Московського районів, слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів правознавства при Комунальному вищому навчальному закладі «Харківська академія неперервної освіти». Як співавтор посібника «Основи критичного мислення», разом з членом-кореспондентом Академії педагогічних наук О.І. Пометун провела навчальні тренінги для вчителів Туркменістану, Росії, Латвії. Брала участь у міжнародних семінарах, присвячених інноваціям у освіті, презентувала досвід у Баку (Азербайджан), у Харкові на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації у шкільній суспільно-гуманітарній освіті» (2014рік). Досвід розповсюджено у статтях на сторінках фахових видань, періодичних газет та журналів для вчителів. Слід наголосити, що висвітлена методика використання технологій критичного мислення на уроках правознавства була апробована у Харківській приватній спеціалізованій школі І-ІІІ ст. «Харківський колегіум» Харківської області, викликає значний інтерес учнів, сприяє зацікавленості дітей оволодінням практичних знань з правознавства.

Теоретично обґрунтовано та апробовано методику використання тестів з правознавства, які отримали грифи Міністерства освіти і науки України.

Створено схеми і таблиці на допомогу учням при вивченні правознавства.

Розроблено методичний посібник для вчителів курсу за вибором «Основи критичного мислення».

Практична цінність досвіду полягає у тому, що він може бути використаний не тільки вчителями правознавства, а всіма вчителями, які прагнуть інновацій, хочуть «іти у ногу з часом», самим оволодівати навичками критичного мислення і вчити цьому своїх учнів.

Я продовжую роботу над темою досвіду.

Заплановано:

  • створити опорні схеми для використання на уроках правознавства;
  • провести навчальні семінари та тренінги для поширення розробленої методики;
  • продовжити вчитись критичному мисленню самій і навчати цьому інших.

Мені дуже імпонують слова Яна Амоса Коменського: «Альфою та омегою нашої дидактики нехай буде пошук і відкриття засобу, при якому ті, хто учить, менше б навчали, а учні більше б училися».

 

Ped_opit_2

Фрагмент уроку в 9 класі з використанням технологій критичного мислення.

  Ped_opit_3

Участь у Міжнародному семінарі «Освіта для сталого розвитку», Стокгольм, Швеція.

Ped_opit_4

Участь у Міжнародній конференції «Освіта для сталого розвитку в дії», м.Київ.

Ped_opit_5

Проведення заняття для вихованців дошкільного дитячого закладу «Солнишко» за програмою «Дошкільнятам про освіту для сталого розвитку»

Ped_opit_6

Зустріч з Мерілін Мелманн і Оленою Пометун на Міжнародній конференції у Львові, жовтень 2014р

Один комментарий на “Педагогічний досвід”

  • Ольга:

    Педагогічний досвід Людмили Миколаївни цінний тим, що він збагачений прийомами, за допомогою яких створюються умови для виховання в учнів навичок самоосвітньої діяльності, вмінь опановувати нові знання відповідно до особистих потенційних можливостей і здібностей.
    Особо цінне те, що вчитель завжди щиро ділиться із колегами своїми доробками та напрацюваннями.
    Людмило Миколаївно!
    Я дуже вдячна Вам за підтримку та допомогу.
    Бажаю Вам успіхів.

Оставить комментарий

Корисні посилання

logo-kolegium

logo-centr_ocinyvanya

logo-Ministerstvo_osviti

logo-Pedpresa